OpenAI створила спеціальну версію ChatGPT для підлітків 13–17 років із додатковими обмеженнями та захистом

OpenAI готує окрему версію ChatGPT для підлітків віком від 13 до 17 років, яку адаптують з урахуванням їхньої безпеки та вікових особливостей. Компанія планує посилити захист від небажаного контенту, а батьки зможуть отримати додаткові інструменти контролю. Оновлення має зробити використання ШІ більш безпечним для підлітків, які використовують ChatGPT для навчання, пошуку інформації та повсякденних завдань.

Оптоволокно не лише для інтернету: вчені використовують його замість датчиків для виявлення тріщин у льодовиках і прогнозувати обвали 

Швейцарські науковці запропонували новий спосіб дослідження льодовиків — замість сотень окремих датчиків вони використали оптоволоконний кабель, здатний фіксувати деформації та приховані тріщини всередині льоду. Такий підхід дозволяє отримувати значно більше даних про стан льодовика та його рух, що в перспективі може допомогти завчасно виявляти небезпечні зміни й оцінювати ризик обвалів.

Вчені створили гнучкі дисплеї, які у 3–4 рази яскравіші за екрани смартфонів 

Вчені розробили новий тип гнучких електролюмінесцентних дисплеїв, які досягають рекордної яскравості — до 1552 кд/м², що у 3–4 рази перевищує показники звичайних смартфонів у приміщенні. Екрани залишаються гнучкими та можуть працювати в незвичних умовах, зокрема під водою, що відкриває їм шлях до використання у медичних пристроях, «розумному» пакуванні, робототехніці та іншій електроніці.

Без краплі палива: вчені створили магнітний привід, який керуватиме космічним апаратом за допомогою поля Землі 

Вчені розробили SuperTorquer — перший магнітний привід для космічних апаратів, який може змінювати їхню орієнтацію без використання палива. Система взаємодіє з магнітним полем Землі та створює обертальний момент, необхідний для керування апаратом. Технологія може зменшити залежність супутників від запасів пального, продовжити термін їхньої роботи та відкрити нові можливості для майбутніх космічних місій. 

Літаки над Атлантикою змінять висоту: вчені перевірять спосіб зменшити кліматичний вплив авіації

Над Атлантикою проведуть масштабний експеримент, під час якого літаки змінюватимуть висоту польоту, щоб перевірити, чи можна таким чином зменшити їхній вплив на клімат. Дослідники зосередяться на так званих інверсійних слідах — хмарних смугах, які утворюються за літаками та можуть посилювати парниковий ефект. Якщо тест покаже позитивний результат, зміна висоти польотів може стати відносно простим способом скоротити кліматичний вплив авіації без масштабної модернізації літаків.

Литовські вчені замінили кислотний шар на сольовий у перовскітних сонячних елементах: ефективність зросла до 29%, а руйнування сповільнилося 

Литовські вчені знайшли спосіб зробити перовскітні сонячні елементи ефективнішими та довговічнішими: у конструкції вони замінили кислотний шар, який поступово пошкоджував сусідні матеріали, на стабільнішу сольову форму. Це допомогло зменшити деградацію елемента та підвищити його ефективність до 29%. Технологія може наблизити перовскітні панелі до практичного використання у сонячній енергетиці, де важливі не лише високі показники, а й тривалий термін роботи.

Круглі крила замість звичайних: експериментальний літак успішно пройшов випробування 

Експериментальний радіокерований літак із незвичайними круглими крилами успішно підняли в повітря, перевіривши, чи здатна така конструкція конкурувати з традиційною формою крила. Проєкт досліджує альтернативну аеродинаміку: кругла форма може забезпечувати стабільність і дозволяти апарату залишатися керованим на різних швидкостях. Поки це лише експериментальна модель, але випробування показали, що незвичайна конструкція справді здатна літати.

Ми в соцмережах:

Instagram

Facebook

Telegram

YouTube

TikTok